Вивчено склад мікрофлори жовчовивідних шляхів та його кореляцію з клінічною формою й тяжкістю запально-деструктивних процесів у гепатопанкреатодуоденальній зоні. Мета дослідження - оптимізація лікувально-діагностичної тактики для зменшення частоти ускладнень та віддалених рецидивів ускладненої жовчно-кам'яної хвороби (ЖКХ). Встановлено, що за стандартного бактеріологічного дослідження неможливо оцінити деякі чинники ураження жовчовивідних шляхів, зокрема, хламідійну інфекцію. Отже, для вибору індивідуальної антибактеріальної терапії потрібне більш детальне й сучасне обстеження хворих.

На прикладі клінічного випадку розглянуто сучасні уявлення про етіологію та патогенез синдрому Фітц-Х'ю-Куртіса, як причини болю у правому підребер'ї. Визначено основні аспекти клініко-анамнестичної діагностики хламідійної інфекції за пост-холецистектомічного синдрому, наведено приклад лікувальної тактики.

Теоретично обґрунтовано та розроблено пропозиції практичного вирішення наукового завдання - поліпшення результатів комбінованого лікування хворих на гострі та хронічні запальні захворювання гепатобіліарної зони. Зауважено, що важливим маловивченим захворюванням, яке суттєво впливає на якість життя хворих із патологією гепатобіліарної зони, є синдром Фітц - Х'ю - Куртіса - патологічний процес, який імітує клінічні прояви гострого або хронічного холециститу та ПХЕС. Його частота сягає 17 % від усіх хворих. Доповнено наукові дані про епідеміологічні аспекти синдрому Фітц - Х'ю - Куртіса. Визначено поширеність синдрому хламідійного перигепатиту серед хворих хірургічного профілю з патологією гепатобіліарної зони. Доведено, що лапароскопічне виявлення характерних глісоперитонеальних зрощень типу "струн скрипки" супроводжується вірогідним підвищенням антихламідійних антитіл у сироватці крові. Розроблено та впроваджено у практику алгоритми доопераційної діагностики; хірургічної тактики; підбору схеми консервативного лікування.